основний

I осн`овний

-а, -е.

1) спец. Стос. до основи (у 6 знач.).

••

Осно́вні поро́ди геол. — кристалічні гірські породи, багаті на магній, кальцій, залізо та бідні на кремнезем (базальт, лабрадорит, діабаз та ін.).

2) Стос. до основи (у 6 знач.). Основні нитки.

II основн`ий

-а́, -е́.

Найважливіший, головний. Провідний, визначальний. || Який є основою чого-небудь, становить його найважливішу частину. Кількісно найбільший; переважний.

••

В основно́му — головним чином, переважно.

Основне́ пита́ння філосо́фії — питання про відношення мислення до буття, духа до природи, свідомості до матерії.

Основни́й капіта́л ек. — частина продуктивного капіталу, вкладена в засоби виробництва (виробничі приміщення, машини і т. ін.).

Основни́й тон муз. — а) Головний звук з певної групи; б) перший за порядком звук натурального звукоряду.

Основні́ виробни́чі фо́нди — частка виробничих фондів, яка використовується більше одного виробничого циклу і в кожному циклі частково переносить свою вартість на новостворений продукт.